У травні 2018 року спільно з представниками Білицького професійного ліцею вони зустрічалися з випускниками 9 та 11 класів добропільських шкіл: навчально-виховного комплексу-гімназії, ЗОШ I–III ступенів № 19, НВК I–III ступенів № 7, ЗОШ I–III ступенів № 6.
Під час відвертих дискусій про вибір життєвого шляху фахівці прагнули зруйнувати молодіжний стереотип про «депресивність» шахтарської професії та розповідали про перспективи гірничої справи. Учні дізналися про переваги професійного навчання, після якого їм не тільки гарантовано працевлаштування, а й є реальні перспективи кар’єрного росту та розвитку.
Раніше відчути романтику гірничої справи могли учні молодших і середніх класів, які на екскурсіях на шахту приміряли спецодяг вугільників, тримали в руках шахтарський світильник, дивилися на роботу підіймальної машини, фотографувалися на пам’ять на тлі шахтного копра.
Тетяна Іванова, керівник департаменту з керування персоналом ШУ Добропільське впевнена, що профорієнтація молоді — один із пріоритетних напрямів у кадровій роботі: «Нам потрібні молоді ініціативні робітники, які зможуть не тільки сумлінно працювати, а і творчо виконувати виробничі завдання, прагнути до поліпшень. Стимулювати цікавість до професії ми намагаємося вже в малюків, коли вони відвідують робочі місця своїх батьків. Також тісно співпрацюємо з професійними навчальними закладами — Білицьким і Білозерським ліцеями, випускники яких щороку приходять у наші колективи. Крім того, спільно з Покровським індустріальним інститутом ДонНТУ, ми готуємо майбутніх фахівців у межах проекту «Покоління».
Ігор Макєєв, старший начальник зміни шахти «Добропільська», із задоволенням розповідає школярам про те, як сам вирішив стати шахтарем. Тим паче, що попри 25-річний вік, за три роки роботи він уже цілком виріс як професіонал гірничої справи. «У ШУ Добропільське я прийшов студентом групи ДТЕК, у якій навчався з 3-го курсу гірничо-геологічного факультету ДонНТУ за фахом «Розробка корисних копалин». Вважаю, навчання тільки тоді буде ефективним, коли поєднуватиметься з виробничою практикою, як це було в моїй ситуації, — впевнений Ігор Макєєв. — У результаті моя адаптація на підприємстві пройшла за найкоротші терміни. Тим паче, що в нас працюють дуже комунікабельні, чуйні й турботливі люди. З першого дня в Компанії я впевнений, що займаюся реальною, потрібною роботою: ми видобуваємо вугілля, підтримуємо енергонезалежність нашої країни».