Віталію Коротічу назавжди залишиться 43 роки. Він мав 23 роки підземного стажу, працював гірником очисного забою на шахтоуправлінні Тернівське.
Колеги згадують його як найдобрішого у колективі - спокійного, врівноваженого, завжди готового допомогти. Він дуже любив свою сім’ю і жив заради близьких. У шахтаря залишилися дружина та три доньки.
Валерію Каліневичу – 50 років. Все життя до виходу на пенсію він пропрацював шахтарем на шахті Павлоградська (нині - ШУ ім. Героїв космосу). Був наставником за професією, чимало молоді навчив гірницький справі та допомагав адаптуватися в колективі новим співробітникам. Колеги пам’ятають його, як доброго, відповідального чоловіка, який працював віддано та був завжди готовий прийти на допомогу. Гірник мав чудове почуття гумору, був справжньою душею колективу. У нього залишились дружина та донька.
Коли перший вибух від безпілотника розірвав нічну тишу Віталій та Валерій кинулися на допомогу постраждалим та потрапили під ураження від другого прильоту.
Це непоправна втрата для всієї нашої шахтарської спільноти.
Ми щиро співчуваємо близьким наших колег.
Вони назавжди залишаться у нашій пам’яті як надійні товариші, віддані шахтарській справі.
Світла і вічна пам’ять.