Українська енергосистема важко пройшла минулу зиму. Трапилася абсолютно безпрецедентна ситуація — вперше у світі ворог планомірно воював з електростанціями та лініями електропередач.
Атак такого масштабу світ ще не бачив — росіяни випустили по енергетиці тисячі ракет, не рахуючи безпілотників, а також авіаційних та артилерійських обстрілів у прифронтовій та прикордонній смузі. Попри те, що повністю вивести з ладу систему не вийшло, багатьом об’єктам генерації та передачі електроенергії було завдано важкої шкоди.
Тим часом всі почали шукати графіки відключення електроенергії та чекати нових відключень. Наскільки енергосистема України готова до зими? Що вдалося відновити, а що ні? Де її захист покращився? Про це ми вирішили поговорити з генеральним директором ДТЕК Енерго Ільдаром Салєєвим.
Виведено з ладу третину того, що працювало
— Розкажіть про обставини, в яких працювала українська енергетика минулої зими?
Це обставини, з якими не зіштовхувалася жодна енергосистема світу. Ті обстріли, які були — це півтори тисячі ракет і дронів. Через ворожі атаки майже 5 ГВт потужностей було виведено з ладу. Чи не найбільше постраждала теплова генерація.
— Можете уточнити, п’ять зі скількох?
— Для розуміння, на початку осінньо-зимового періоду в енергосистемі працювало близько 15 ГВт. На кінець минулого опалювального сезону більш ніж третина потужностей, а це 5 ГВт, була пошкоджена через обстріли.
В умовах постійних атак ми пропрацювали усю зиму. Безумовно, через ворожі обстріли в енергосистемі траплялися аварії, траплялись і від’єднання, і велика кількість користувачів залишалась без електроенергії. Але доволі швидко енергетики усе відновлювали.
Якщо говорити про наші станції, то вони були атаковані ворогом майже півсотні разів. Були пошкодження різного масштабу. 25 разів нам навіть довелося “підіймати з нуля” ТЕС після обстрілів, тобто, по суті, відновлювати роботу всієї теплоелектростанції. Ми по ходу вчилися та набували цього досвіду після кожного обстрілу, після кожного удару.
— Для вас зрозуміло, що це була за тактика? Вони били по підстанціях, генерувальних потужностях. Чого вони домагалися? Знищення потужностей? Знищення системи передачі електроенергії споживачам?
— Логіка була — розхитати єдину енергосистему. Для того, щоб розхитати, її потрібно було роз’єднати на різні частини, які не сполучені між собою… Є магістральні мережі, якими керує системний оператор НЕК Укренерго, є великі підстанції, які він також обслуговує.
Вони поєднують енерговузли різних регіонів в єдину електромережу. А диспетчери завжди слідкують, щоб виробництво електроенергії дорівнювало споживанню, — таким чином енергосистема збалансована і працює стабільно.
Тому ворог бив по підстанціях для того, щоб роздробити електромережу. Їхня мета була зробити так, щоб в одному вузлі було достатньо потужностей, але недостатньо споживання; а в іншому — навпаки: щоб було недостатньо потужностей, але була велика кількість споживання електроенергії. Коли виникає подібний небаланс, відбуваються системні аварії.
По-друге, вони били по маневрових потужностях. Це теплові станції, теплоелектроцентралі, об’єкти гідроенергетики. Саме вони потрібні для того, щоб балансувати енергосистему в піки споживання.
Наприклад, вранці та ввечері, коли на енергосистему найбільше навантаження. В такі моменти треба збільшити виробництво електроенергії. Тільки з базовою генерацією, яку забезпечують атомні блоки, це зробити неможливо.
Тому тут важлива роль теплоелектростанцій. Тож у ворога була тактика розхитування і роз’єднання енергосистеми.
— Чи порахували у ДТЕК кількість прильотів по об’єктах? Якими є втрати та скільки у вас було персоналу поранено?
— У нас прильоти почалися ще до осінньо-зимового періоду. Тому що частина наших генеруючих потужностей розташована близько до зони ведення бойових дій. Тож, окрім ракетних обстрілів, відбуваються й артилерійські обстріли.
З початку повномасштабної війни ТЕС ДТЕК були серйозно атаковані більше 40 разів, три чверті з них припали на минулі осінь та зиму. Загалом на кінець минулого осінньо-зимового періоду у нас через обстріли не працювало 1,4 ГВт потужностей.
Але із завершенням опалювального сезону атаки не закінчилися. У серпні була чергова атака на одну з наших ТЕС. Цього тижня Росія знову обстріляла одну з наших теплоелектростанцій.
"На жаль, були поранені та загиблі серед наших співробітників. Зокрема, троє працівників загинуло, перебуваючи на роботі під час обстрілів. 32 енергетиків було поранено".
Але, повторюсь, частина наших підприємств недалеко від лінії розмежування. І наші люди, на жаль, гинуть не тільки, перебуваючи на роботі, але й у себе вдома. Кілька тижнів тому під час чергового обстрілу населеного пункту, в якому розташована одна з наших електростанцій, було влучання по житловому будинку, де мешкав один із наших співробітників. І під час цього влучання він, на жаль, загинув.
Неможливо захистити всю електростанцію, це тисячі одиниць обладнання
— Що вдалося відремонтувати на цей період?
— На цей рік ми до початку ОЗП планували провести ремонти на 19 енергоблоках ТЕС. На сьогодні ми це зробили вже на 18 енергоблоках. Тобто, наразі виконано 95% від запланованого.
Ще один енергоблок плануємо ввести у найближчі дні, завершуємо по ньому ремонтні роботи. Тож працюємо в плановому режимі. Але ремонтна програма продовжиться.
Загалом за підсумками цього року ми плануємо провести ремонти на 27 енергоблоках наших станцій. Якщо казати про відновлення, то ми повертали та повертаємо потужності і впродовж зими, і після закінчення ОЗП. Впродовж минулої зими, і після неї, ми повернули в енергосистему вісім пошкоджених ворогом енергоблоків.
Але є енергоблоки, які зруйновані суттєво. Їх будуть ремонтувати і цього, і наступного року. І тут питання великої кількості обладнання, яке потрібно купувати, міняти, а також великої кількості робіт, які необхідно зробити.
Для того, щоб ті блоки, які не вдасться відремонтувати до зими якось компенсувати, ми додатково розконсервували два блоки на станціях. Це майже 500 МВт потужностей, тобто, пів гігавата. Це також додаткові потужності.
— Як ви оцінюєте захищеність енергосистеми зараз?
— З точки зору захисту українська енергосистема сьогодні значно краще захищена, ніж це було на початку минулого ОЗП. Це різні рівні захисту. Захист фізичний і захист, який забезпечує ППО.
І кожен з цих видів захисту був значно покращений впродовж останнього року. Я дійсно не можу зараз розповісти усіх деталей. Але тепер у нас є досвід і ми знаємо, як можемо додатково захистити об’єкти. І на сьогодні основне обладнання ми фізично захистили, наскільки це можливо.
Також можу сказати, що наша компанія інвестувала 1,3 млрд грн у формування запасу критичного обладнання на випадок нових російських обстрілів. Ми забезпечили свої ТЕС та шахти резервними джерелами живлення. Для цього було придбано понад 200 потужних генераторів.
Окрім фізичного захисту, який ми зробили, безумовно, велике сподівання на ППО. І ми бачимо, що у цьому напрямку Україна також рухається і відбувається покращення. Але розуміємо, що кількість об’єктів велика, вони по всій країні, і щоб з високою ймовірністю збивати ракети чи шахеди, які летять по об’єктах української енергосистеми, засобів ППО також необхідна велика кількість.
Виробляємо електроенергії не менше, а навіть більше
— Наскільки наші ТЕЦ, ТЕС забезпечені вугіллям і газом?
— Ми використовуємо для роботи на наших станціях вугілля власного видобутку, яке видобувається на наших шахтах. Це основний ресурс, яким ми забезпечуємо наші електростанції.
Ми не використовуємо газ як основний вид палива. Тому що в нас є достатня кількість вугілля для того, щоб станції на ньому працювали. Я не буду наводити цифри, але можу сказати що, наприклад, вугілля на складах наших електростанцій навіть більше, ніж у цей час у 2021 році.
Для того, щоб підстраховуватися, якщо будуть якісь додаткові потреби, окрім вугілля власного видобутку, ми імпортуємо вугілля з Польщі. На сьогодні вже привезли на наші електростанції майже 49 тис. тонн із запланованих 210 тис. тонн імпортного палива.
Зважаючи на наші розрахунки, наші електростанції будуть забезпечені вугіллям. Ще раз повторюсь, більша частка цього вугілля — це вугілля власного видобутку.
Це пріоритет №1 для нас, і свідчення тому інвестиції в 7,4 млрд грн, які за підсумками цього року ми вкладаємо в наші вугільні підприємства. Вони працюють на повну потужність. Вони не зменшили обсяги видобутку. І так буде відбуватися і впродовж цієї зими.
— Скільки ви зможете генерувати електроенергії в порівнянні з тим, як було раніше?
— За дев’ять місяців цього року наші ТЕС відпустили в енергосистему понад 11 млрд кВт*год електроенергії. Для порівняння, це еквівалентно середньому споживанню близько 3,7 млн родин протягом року.
Взимку буде працювати увесь доступний склад нашого обладнання. Якщо не буде обстрілів, то завдяки ремонтам, відновленню, додатковим потужностям, які ми розконсервували, той баланс, який планується, буде забезпечено.
"В разі потреби ми виробляємо електроенергії не менше, а навіть більше, ніж в попередні періоди. Наприклад, три літні місяці наші електростанції виробили електроенергії на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року".
Якщо говорити про спекотний серпень, коли збільшилось споживання електроенергії, ми виробили електроенергії на 35% більше, ніж у серпні 2022 року.
— Я знаю, що найбільш проблемна історія з ремонтом, це наявність трансформаторів. Особливо 330-х. Це дороге обладнання, яке працює десятиліттями. Я знаю, що їх дуже важко дістати, адже у світі не так багато виробників. Чи є де їх узяти?
— Безумовно, найбільший термін займає виготовлення великого обладнання. По-перше, це трансформатори, автотрансформатори. Про це багато говорять, тому що їх багато працює не тільки на об’єктах теплоелектростанцій, на відкритих розподільчих пристроях електростанцій, а й на підстанціях НЕК Укренерго.
Крім цього також є інше велике обладнання — це також турбіни, генератори, які, коли були прильоти, також виводились з ладу. Але їх виготовлення займає не менше часу, ніж виготовлення автотрансформаторів.
Якщо говорити про трансформатор, то термін його виготовлення суттєвий. Це не менше ніж 6-9 місяців, якщо немає черги. А якщо є черга і виробництво завантажене, то ще більше. Тому залучались різноманітні виробники: як з нашої країни, так і з зовнішніх каналів постачання.
Велику кількість вдалось відновити та повернути. Але є ще те обладнання, яке буде виготовлятися і постачатися вже наступного року. Але це на функціональність і на спроможність електростанцій не вплине. Якщо не буде нових обстрілів, то з тим обладнанням, ремонтами та замінами трансформаторів, які зроблено, ми зможемо видавати потужності в енергосистему.
Відновлення коштуватиме мільярди гривень
— Я не буду запитувати про тарифи. Не ви їх формуєте. Я запитаю інакше. У вас є матеріальні втрати, ремонти дуже дорогі. Чи покриває те, що ви отримуєте, витрати на планові та на аварійні ремонти?
— Планова ремонтна кампанія по наших електростанціях — це близько 3,9 млрд грн цього року. Для того, щоб відновити все те, що було уражене і зруйноване до стану, який був до обстрілів, потрібно майже 7 млрд грн. Це великі кошти. Всі роботи, які ми на сьогодні виконали по ремонтах, по відновленню, ми робимо за власні кошти.
Також ми суттєво збільшили інвестиції у наші вуглевидобувні підприємства. До прикладу, інвестиційна програма по вугільних шахтах, для того, щоб забезпечити електростанцію вугіллям, цьогоріч обходиться нам в 7,4 млрд грн.
Це вдвічі більше, ніж минулого року. Це значні ресурси, і наразі ці ресурси ми можемо брати тільки з ринку, з продукції, яку виробляємо. Тож це кіловат години та ціна на них.
Безумовно, для нас дуже важливо, якою є ціна на оптовому ринку. Важливо для того, щоб забезпечити необхідне надходження ресурсів для усіх тих робіт, які виконуються на наших підприємствах.
— Я не буду вас запитувати, чи ви прибічник збільшення тарифів, бо, звісно, скажете, що так?
— Ми працюємо виключно на оптовому ринку електроенергії, тобто, це не стосується роздрібного ринку і населення, де тарифи встановлює уряд. На оптовому ринку, де електроенергія продається бізнесу, я прибічник того, щоби були ринковими умови по аналогії з ЄС, куди ми рухаємось.
Це як попит і пропозиція. Якщо зростає попит, то і ціна має зростати. Якщо є надлишок електроенергії, то і ціна має знижуватися.