За 37 років роботи «Західно-Донбаська» пройшла шлях від річного видобутку у 560 тис. тонн із зольністю 57,3% (1980 р.) до максимального річного видобутку 2,5 млн тонн із зольністю 32,9% (2014 р.). За цей час відпрацьовано 121 лаву, пройдено понад 417 км розкривних і підготовчих виробок і 22 км інших виробок.
Директор ДТЕК ШУ Тернівське Василь Снігур:
«Вугілля — основа енергетики, базової галузі української економіки. Шахта Західно-Донбаська видобуває вугілля з низьким вмістом золи й сірки — тому такий якісне вугілля відправляють відразу на ТЕС ДТЕК, минаючи стадію збагачення на ЦЗФ. А це — значна економія коштів не тільки на збагачення, а й на транспортування вугілля. Одним з основних наших завдань на найближче майбутнє є продовження розвитку гірничих робіт для стабільного вуглевидобутку. А також — нарощування обсягів виробництва, покращення якості вугільної продукції, оновлення гірничошахтної техніки, поліпшення соціально-побутових умов».
Микола Аносов, колишній бригадир прохідників шахти «Західно-Донбаська» (1975–2006 рр.), Заслужений шахтар, повний кавалер знаку «Шахтарська слава», учасник будівництва шахти:
«З перших днів роботи колектив шахти зіткнувся з виділенням метану. Це стримувало зростання навантаження на кожен вибій, вимагало постійного пошуку шляхів зниження газовиділення. Інтенсивний гірничий тиск швидко приводив капітальні гірничі виробки до неробочого стану. Тоді у 80-ті роки не було нового сучасного гірничошахтного обладнання, не було коштів на капітальний ремонт старого. А зношена прохідницька та видобувна техніка була аварійна, постійно ламалася, запчастини на неї купити не було за що. Важко давалися перші тисячі тонн вугілля, й 1980 року річний план 600 тис. тонн залишився невиконаним. Різко погіршився стан виробок на ділянках великої протяжності, зокрема головного та допоміжного стовбурів. За кілька років вони стали непридатними для експлуатації, що не могло не позначитися на роботі підземного транспорту, підіймачів, на вентиляційному режимі шахти. Доводилося відволікати прохідників і видобувників на відновлення й перекріплення виробок. Природно, впав видобуток: 1991 року його обсяг склав усього 546 тис. тонн.
Тоді директор шахти Юрій Халимендик (1991–1998 рр.)з групою фахівців розробили та втілили в життя схеми нового розкрою шахтного поля, нові типи кріплень, вдосконалили технологію тампонажу закріпленого простору. Упродовж 13 років велося перекріплення стовбурів, білястовбурних дворів, магістральних та інших виробок на багатьох тисячах метрів, підривання ґрунту на протяжності 65 км. Причому без зупинки вуглевидобутку та проходження. Й 1993 року показник вуглевидобутку досяг 814 тис. тонн, а 1994 року — 910 тис. тонн за плану 900 тис.».
ДТЕК за 11 років направив на розвиток і модернізацію шахти більш ніж 150 млн доларів. Це допомогло збільшити обсяг видобутку. 2012 року шахта переступила свою проектну потужність і видала на-гора 2 млн тонн вугілля, у листопаді 2013 року колективпершим серед підприємств вугільного блоку ДТЕК впорався з річним завданням, цього ж року досягнуто максимального місячного видобутку — 260,8 тис. тонн. 2014-говперше за всю історію свого існування видобула 2,5 млн тонн вугілля.Четвертий рік поспіль ШУ Тернівське, до якого входять шахти «Західно-Донбаська» і» Самарська», достроково виконує планові завдання. Колективу підкоряється відмітка від 3,5 до 4,5 млн тонн вугілля на рік.
Запасів вугілля на шахті «Західно-Донбаській» — 154 млн тонн, отже, підприємство забезпечуватиме гірників стабільною роботою ще як мінімум два десятиліття.