Про те, яка доля очікує шахтарів державних і приватних шахт, які перспективи має Україна в галузі енергетики та багато інших важливих для кожного українця питань обговорили в середу представники понад 50 українських та європейських організацій на Першій міжнародній конференції «Тенденції та перспективи видобутку, використання вугілля в Україні й у світі», організованій ДТЕК.
Мабуть, основним посилом Європейської комісії на конференції можна вважати слова її представника Торстена Воллерта: «Ще півроку тому ми сказали про те, що готові підтримувати ініціативи української влади та надавати свою підтримку, але ми не можемо самі виступати ініціаторами змін в Україні». Паралельно з цим порядок денний представників Міненерговугілля зводився до тези про те, що «у нас у країні недостатньо коштів, щоб реалізовувати всі плани швидко». Почути один одного і врівноважити ці моменти якраз і покликана ця конференція.
Слід зазначити, що особливу увагу 14 червня було залучено до соціального складника реструктуризації вугільної галузі, включно з поточним станом, досвідом країн Європи, діалогом із громадами, міжнародною підтримкою й майбутнім розвитком сектору. Було окреслено комплекс заходів щодо пом’якшення соціальних наслідків реструктуризації вугільної промисловості, який мав виконуватися в тісному зв’язку з програмами соціального перевлаштування регіонів, у яких буде відбуватися закриття/консервація шахт. За планом такі програми мають включати організацію громадських робіт із відновлення інфраструктури, створення нових робочих місць, консультативну та фінансову підтримку підприємницької ініціативи, створення бізнес-інкубаторів, введення тимчасових спеціальних режимів економічної діяльності в районах закриття шахт.
Заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості Анатолій Корзун запропонував створити національну вугільну компанію, до складу якої мають увійти всі. Тобто втратити статус юридичної особи й перевести під її егіду всі державні підприємства як структурні підрозділи.
Цю ідею дуже підтримали представники профспілок. Михайло Волинець із жалем зазначив, що на цей момент є дві реальності. Одна з них — приватні шахти на кшталт ДТЕК, де вчасно виплачується зарплата, високі стандарти охорони праці та постійні інвестиції. З іншого боку — державні шахти, із затримками зарплати, старим обладнанням і загальною безнадією.
Важливий акцент було зроблено й на проблему кваліфікованих кадрів. Українські та європейські експерти зійшлися на думці, що головна цінність галузі — працівники. Їх брак гостро позначається на результативності вугільних підприємств.
«Наші люди йдуть працювати до Польщі. Тут ми повинні правильно вибудувати стратегію зацікавленості вугільного бізнесу в кадрах. Зі свого боку, компанія ДТЕК уже зараз реалізовує програми з підготування нових кадрів», — зазначив директор із видобутку вугілля ДТЕК Енерго Михайло Барабаш.
У кінцевому підсумку, європейські експерти й учасники виділили три найважливіші для України напрями розвитку:
- Реструктуризація сектору, включно з ліквідацією/консервацією збиткових державних шахт
- Перехід на самоокупний видобуток із переорієнтацією державної підтримки на забезпечення технологічно й екологічно безпечного функціонування підприємств
- Ліквідація державного оптового покупця вугілля і впровадження біржової торгівлі вугільною продукцією
На підставі цього було складено комюніке, у якому зазначено, що ключову роль у координації та впровадженні політики реструктуризації вугільного сектору буде відігравати Міністерство енергетики та вугільної галузі України. Відповідно до досвіду європейських практик, таку роботу доцільно проводити в тісній співпраці та діалогу з усіма причетними сторонами, включно з громадами й недержавними організаціями.
Генеральний секретар EURACOAL Брайан Ріккетс підкреслив: «Україна має видобувати своє власне вугілля. Доступ до вугілля зі східної частини країни є пріоритетом, і це питання має вирішуватися дипломатичними шляхами. Так само, як і 1951 року з Європейським Співтовариством із вугілля та сталі, можливо, зараз варто заявити про ці ресурси на підставі наявної потреби. І Європейська Комісія має виступити посередником між двома сторонами конфлікту для досягнення прагматичних домовленостей щодо руху та розподілу вугілля». Після чого запевнив: «Вітер дме, сонце світить, а вугілля буде».