САП закрила справу Роттердам +

САП закрила справу Роттердам +

11 Вересня 2020

САП закрила справу Роттердам +

Компанія ДТЕК веде свою діяльність відповідно до вимог законодавства та кращих практик корпоративного управління, комплаєнс та протидії корупції. Ми відкрито надаємо свою позицію з усіх питань, що стосуються діяльності нашої компанії. Нижче наведений повний текст відповідей, які були надіслані на офіційний запит редакції Kyiv Post під час підготовки їх матеріалу про справу «Роттердам +».

Kyiv Post: Відповідно до наявної у нас інформації, на початку 2015 року ДТЕК почав лобіювати підвищення ціни на вугілля, які є складовою ціни на виробництво електричної енергії. Спочатку тиск не мав відношення до ведення принципу імпортного паритету та був спрямований на уникнення дефолту або небажаної реструктуризації.

Економічна частина Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом була підписана 27 червня 2014 року. Відповідно до статті №269 Угоди, ціни на постачання газу та електроенергії для промислових споживачів повинні визначатися ринковими механізмами – «виключно попитом та пропозицією». З огляду на те, що на час підписання Угоди в Україні були відсутні конкурентні ринки газу та електроенергії, в пункті 4 цієї статті було вказано: «Якщо ціна, за якою продаються газ та електроенергія на внутрішньому ринку, регулюється, то Сторона забезпечує, щоб методологія, яка визначає розрахунок регульованої ціни, була опублікована до набрання чинності регульованої ціни». Таким чином, Україна взяла на себе зобов'язання сформувати чіткий та публічний метод розрахунку ціни на газ та електроенергію. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Textt

В постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №289 від 03.03.2016 року визначено методологію формування прогнозної оптової ринкової ціни на електричну енергію (ОРЦ), однією із складових якої була ціна на вугілля (формула Роттердам+). Необхідність прийняття Постанови була пов’язана із рішенням Антимонопольного комітету України (АМКУ), який ретельно дослідив порядок встановлення тарифів для ТЕС та вказав регулятору на відсутність прозорих та зрозумілих правил встановлення тарифів та механізмів розрахунку вартості палива для теплової генерації.

До затвердження Постанови не існувало методології формування ОРЦ на електроенергію. Як наслідок, ціна на електроенергію визначалась регуляторним органом самостійно, рішення регулятора не були об'єктивними, що позбавляло учасників українського ринку електроенергії прозорих та передбачуваних умов ведення господарської діяльності. «Ручне регулювання» цін на вугілля та електроенергію створювало безліч можливостей для корупційних дій з боку регулятора.

Конфлікт на Донбасі та втрата вугільних шахт призвели до потреби в імпорті вугілля, вартість якого не перекривалася діючими на той час тарифами на електроенергію. Періодичні поставки вугілля з неконтрольованої території та недофінансування ТЕС призвели до виникнення загрози відсутності постачання електроенергії в осінньо-зимовий опалювальний період.

До 2015 року середня маржінальність українських ТЕС становила близько 8%. Для порівняння, середній галузевий коефіцієнт рентабельності в 2015 році впав до мінус 25%, що призвело до глибокої кризи в галузі. Довгострокова експлуатація електростанцій та вугільних шахт в таких умовах ставала неможливою. В 2015 році ДТЕК, як один з учасників ринку, неодноразово публічно висловлював свою стурбованість і вказував на суттєвий дисбаланс на ринку виробництва електроенергії. Якби ситуація 2015 року зберігалася до нині, вона призвела б до повного краху енергетичної галузі, тому всі учасники ринку пропонували можливі шляхи виходу з кризи.

Після прийняття Постанови №289, НКРЕКП втратила можливість без підстав завищувати або занижувати прибутковість ТЕС та шахт, оскільки ціни були прив'язані до індексів вільного європейського ринку.

Імпортний паритет у ситуації 2015 року був очевидним орієнтиром встановлення ціни на ринку через те, що антрацит вже імпортувався за ціною приблизно 2000 грн/тонну, в той же час внутрішня ціна вугілля була на рівні 1100 грн/тонну (в тарифі перекривалась ще менше). Щодо вугілля газових марок – обсяг внутрішнього виробництва задовольняв майже 90% внутрішнього попиту, однак в значній частині це вугілля за собівартістю програвало конкурентну боротьбу імпорту.

Наприклад, собівартість вугілля, яке видобувалось на державних шахтах, становила 2500 грн/тонну, тоді як імпортна альтернатива становила 2000 грн/тонну на вугілля газових марок. Відповідно, імпорт в умовах відсутності дотацій державним шахтам і на той момент, і сьогодні визначав би ціну всіх марок енергетичного вугілля на українському ринку.

Приклад використання формульного підходу, заснованого на принципі імпортного паритету, для визначення ціни енергетичного вугілля не є унікальним. 27 квітня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №315, за якою ціна на газ (включно з українським газом внутрішнього видобутку) прив'язана до котирувань на європейському газовому хабі NetConnect Germany (NCG) та включає вартість його доставки в Україну. Методика формування ціни газу отримала назву формула «Дюссельдорф +». Обґрунтуваність застосування принципа імпортного паритету неодноразово наголошувалось Міжнародним валютним фондом. Зокрема, прихільність до застосування імпортного паритету зафіксована в останньому Меморандумі від 2 червня 2020 року, який підписано Президентом України Володимиром Зеленським: «Станом на 1 січня 2020 року відповідно до постанови Уряду №867 ми лібералізували газові тарифи для населення. На решту поточного опалювального сезону оптова ціна газу, який НАК «Нафтогаз» постачає відповідно до спеціальних зобов’язань відповідатиме рівням імпортного паритету, та для кожного місяця визначатиметься як середнє значення спот цін природного газу на добу наперед на хабі TTF на період з 1го по 22ий день місяця, плюс вартість транспортування та ввезення в Україну».

ДТЕК завжди був послідовним у підтримці запровадження прозорих правил для ринку електроенергії та вугілля. Компанія провадить свою діяльність виключно у відповідності до вимог чинного законодавства з дотриманням принципів законності та прозорості у взаємодії з державними органами та учасниками ринку.

Прийняття Постанови №289 не пов'язане з переговорами між ДТЕК та кредиторами про реструктуризацію зобов’язань.

Kyiv Post: Аналіз НКРЕКП показав, що формула «Роттердам+» була вкрай незбалансованою, спрямованою проти споживачів, а також значно перевищувала витрати на українське вугілля. НКРЕКП також зробило висновок, що у витрати ви хотіли включити в свій тариф на виробництво електроенергії, щоб не допомогти виробництву електроенергії, а скоріше для виконання ваших кредитних зобов'язань, платоспроможності та диверсифікації портфеля. Ми говорили, що ДТЕК вимагав 60% рентабельності для підвищення своїх доходів.

Справедливість та обґрунтованість використання формули «Роттердам+» в Україні, а також правомірність включення транспортних витрат до розрахунку ціни на вугілля підтверджені багатьма українськими та міжнародними експертами та дослідженнями. Позитивні та стверджувальні висновки щодо обґрунтованості застосування формули «Роттердам+» в Україні були надані 4 українськими державними науково-дослідними інститутами судової експертизи та приватними судовими експертами.

Обґрунтованість та справедливість формули було доведено дослідженнями таких авторитетних міжнародних експертів, як IHS CERA (провідний світовий консультант на ринках палива), EURACOAL (Європейська асоціація кам'яного та бурого вугілля), найбільших світових аудиторський компаній.

Формула головним чином захищала споживачів, встановлюючи зрозумілі та прозорі ціни на вугілля та електроенергію, не завищуючи, але й не занижуючи їх.

Постійне заниження ціни на електроенергію, яке відбувалося до введення формули, призвело до поступових і стабільних втрат галузей генерації та видобутку в країні, втрати енергетичної незалежності, і в довгостроковій перспективі призвело до зростання цін для споживачів. Україна вже пройшла цей шлях, зменшивши внутрішній видобуток природного газу та потрапивши в залежність від його постачання з Росії.

Одночасно нам нічого не відомо про аналіз НКРЕКП, в якому може бути критика формули визначення ціни на вугілля відповідно до Постанови №289. Навпаки, НКРЕКП представив Постанову під час публічних обговорень, під час її затвердження у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, Державній регуляторній службі, АМКУ, Міністерстві юстиції під час засідань НКРЕКП. Тобто, регулятор підтримав свою Постанову та запропоновану методологію.

Той факт, що ДТЕК вимагав рентабельності 60%, не відповідає дійсності. У 2015 році рентабельність електростанцій ДТЕК становила мінус 27% й компанія заявляла про необхідність прийняття економічно обґрунтованого рішення, що визначає прозорі і справедливі умови для всіх учасників енергетичного ринку України. Однак неправильно стверджувати, що формула принесла надприбутки ДТЕК. У 2016-2018 роках рентабельність ТЕС ДТЕК становила 2%. Рентабельність ТЕС у 2009-2014 роках, до набуття формулою чинності, становила 12%.

Формула також не стала причиною надприбутків у вуглевидобувному секторі – у 2016-2018 роках рентабельність вугледобувних підприємств ДТЕК становила 4%. Заяви про те, що формула завищила вартість українського вугілля, є абсолютно помилковими, – у цей період, з огляду на високу собівартість більшість українських шахт мала від’ємну середню дохідність у видобутку вугілля, і майже всі державні підприємства отримували субсидії з державного бюджету для відшкодування збитків.

Kyiv Post: При цьому, формула була погоджена після діалогу між ДТЕК, НКРЕКП та найвищим політичним керівництвом країни.

В силу правового статусу державного органу, рішення НКРЕКП про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни на електричну енергію було колегіальним і приймалося усіма членами НКРЕКП.

Запропонований НКРЕКП підхід до визначення індикативної (граничної) ціни вугілля з використанням принципу імпортного паритету був підтриманий без зауважень Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Антимонопольним комітетом України та Державною регуляторною службою України.

АМКУ вважав прогресивним прив'язку порядку розрахунку граничної ціни вугілля в Україні до об'єктивних європейських цінових показникам, оскільки до появи Порядку на ринку електричної енергії було присутнє непрозоре ручне регулювання.

Не існувало кулуарного «діалогу між ДТЕК, НКРЕКП і політиками високого рівня», який би привів до прийняття методології визначення ціни енергетичного вугілля. Навпаки, компанія відкрито висловлювала своє думки як під час публічних дискусій, так і в листах на адресу НКРЕКП, державних органів.

Kyiv Post: В комп'ютерній системі НКРЕКП є листування з ДТЕК, в якому описується формула. Існують докази того, що автором «Роттердам+» був ДТЕК, а потім формулу було передано НКРЕКП.

ДТЕК є значним гравцем на ринку, бере активну участь у багатьох робочих групах з обговорення пропозицій щодо зміни регуляторного середовища в установленому законодавством порядку. Ми акцентуємо увагу, що свою позицію представники компанії не приховували і передавали її в офіційних листах, озвучували на нарадах з державними органами і іншими гравцями ринку.

Наскільки нам відомо, методологічні напрацювання щодо формули з встановлення тарифу та ціна на вугілля здійснювалися в рамках роботи Ради ОРЕ ще з 2011 року, можливо, вони могли використовуватися регулятором для підготовки Постанови. Проект постанови був опублікований на сайті регулятора і всі зацікавлені могли направити свої коментарі до Постанови. З урахуванням зауважень і пропозицій гравців ринку, після публічного обговорення і відкритих нарад регулятор затвердив підсумковий текст Постанови.

Не існує доказів того, що в ході листування співробітники ДТЕК наполягали на прийнятті певного тексту Постанови. Пропозиції компанії були офіційно спрямовані регулятору.

Таким чином, інформація про те, що формула «Роттердам +» була авторством ДТЕК і потім передана НКРЕКП »не відповідає дійсності.

Kyiv Post: ДТЕК підготував аналітичні матеріали, де формула подана в позитивному світлі, після чого НКРЕКП підписала їх і опублікувала як автор.

Це твердження не відповідає дійсності. Представники ДТЕК в рамках офіційних зустрічей публічно та відкрито разом з іншими учасниками енергетичного ринку обмінювались думками щодо найбільш обснованих підходів до механізмів встановлення цін, як це передбачено та дозволено діючим законодавством. Використання «імпортного паритету» було оптимальним рішенням для українського ринку, що доведено висновками досліджень міжнародних компаній та українських судових експертів, тому можна стверджувати, що рішення НКРЕКП є обґрунтованим.

Підготовка аналітичних матеріалів та пропозицій будь-якою компанією є частиною процедури публічного обговорення нормативних документів. Проте затвердження та прийняття постанов здійснюють виключно державні органи. Водночас процедура затвердження постанови НКРЕКП не дозволяє НКРЕКП «підписувати та публікувати формулу». Зокрема:

  • розробка Постанови ґрунтувалася на результатах розслідування АМКУ, а регулятор погодив остаточним текстом Постанови;
  • НКРЕКП приймає рішення колегіально, і в цьому випадку рішення було прийнято одноголосно всіма членами Комісії;
  • відсутні докази впливу співробітників компанії на членів НКРЕКП;
  • відповідно до вимог законодавства були проведені громадські обговорення Постанови, її текст змінювався після отримання зауважень та пропозицій від державних органів та учасників ринку;
  • проект Постанови було схвалено відповідно до внутрішньої процедури затвердження НКРЕКП;
  • 18.11.2015 проект було вперше опубліковано, а затвердження відбулося 03.03.2016, тобто обговорення та доопрацювання проекту Постанови тривали майже 5 місяців, і проект в цілому публікували двічі для отримання зауважень та пропозицій;
  • проект було схвалено АМКУ, Міністерством енергетики та вугільної промисловості, Державною регуляторною службою та Міністерством юстиції.

Як процедура прийняття Постанови, так і сама Постанова (її зміст) були оскаржені в українських судах. На підставі судових позовів було прийнято 15 судових рішень, які не виявили порушень ані в процедурі прийняття Постанови, ані в змісті Постанови. У серпні 2020 року Спеціальна антикорупційна прокуратура прийняла рішення закрити справу проти співробітників компанії. Через 3,5 роки після відкриття справи, року досудового розслідування, не було виявлено фактів порушень законодавства.

Kyiv Post: Завдяки неофіційним перемовинам між ДТЕК, посадовцями енергетичних компаній, адміністрацією президента та іншими пов’язаними сторонами інвестиційна компанія ICU придбати єврооблігації ДТЕК на ірландській фондовій біржі, а також кредитний портфель ДТЕК у групи іноземних банків. Після впровадження формули зросла вартість вказаних цінних паперів.

Після первинного публічного розміщення на ринку цінних паперів єврооблігації ДТЕК вільно продаються та купуються незалежними учасниками фінансового ринку. ДТЕК, як емітент цінних паперів, не має інформації щодо перепродажу облігацій одним інвестором іншому і не впливає на цей процес, що повністю відповідає концепції фінансового ринку.

Аналогічна ситуація і з кредитним портфелем Групи ДТЕК. Інвестори мають право продавати кредитні зобов'язання ДТЕК у будь-який зручний для них час без жодних зобов'язань щодо координації цього процесу з компанією.

Щодо зростання вартості цінних паперів ДТЕК: ця тенденція спостерігалася у першому півріччі 2016 року як для облігацій ДТЕК, так і державних облігацій України, корпоративних облігацій компаній Ferrexpo, ПУМБ, Метінвест та інших. Зростання вартості майже всіх цінних паперів після кризи 2014-2015 років було пов'язано з поліпшенням макроекономічної ситуації в Україні – вперше відновилося зростання ВВП та промислового виробництва. ДТЕК, серед іншого, протягом цього періоду вів переговори про реструктуризацію свого кредитного портфеля, що суттєво сприяло зростанню цін на облігації.

Незалежні дослідження та судова експертиза виключили взаємозв'язок між прийняттям формули та зміною вартості облігацій ДТЕК.

Kyiv Post: Після затвердження формули НКРЕКП, директор регулятора попросив ДТЕК допомогти знайти голоси депутатів (які лобіюють інтереси Ріната Ахметова в парламенті), для затвердження «Роттердам+».

Нормативні документи регулятора є підзаконними актами і не вимагають ратифікації Парламентом.

Рінат Ахметов не є політиком, не веде політичної діяльності і ніколи не лобіював свої інтереси в парламенті.

Kyiv Post: Очевидно, що Рінат Ахметов та Петро Порошенко уклали угоду про збільшення власних прибутків завдяки «Роттердам+».

Ми категорично заперечуємо ці твердження. Рінат Ахметов не впливає на управління ДТЕК. ДТЕК, у свою чергу, провадить діяльність відповідно до вимог законодавства та найкращих практик корпоративного управління, комплаєнс та протидії корупції.

Надприбутки теплових електростанцій і шахт в Україні, нібито отримані внаслідок застосування формули «Роттердам+», – це міф.

Під час дослідження міжнародною компанією KPMG проведено аналіз прибутковості бізнесу ДТЕК у порівнянні з такими ж шахтами і ТЕС в інших країнах. Згідно з висновками аудиторів, у вугіллі тільки найкращі шахти ДТЕК досягають середніх показників прибутковості світового вуглевидобутку. Середні ж показники прибутковості ДТЕК по галузі вуглевидобутку в Україні істотно нижче середніх індикаторів.

Рентабельність вертикально інтегрованих компаній-партнерів (що оперують як вугільними ТЕС, так і видобутком вугілля) за показниками прибутку до сплати відсотків та податків у 2016-2018 роках становила в середньому 18%, тоді як для ДТЕК Енерго цей показник становив 11%. ДТЕК Енерго, у складі якого працюють теплові електростанції та шахти, отримав чистий збиток у понад 100 млн доларів США протягом періоду дії формули.

ДТЕК звертається до авторів цієї статті та закликає дотримуватися принципів журналістської етики, об'єктивно та всебічно аналізувати події та процеси в такій складній сфері, як методологія встановлення цін на енергетичних ринках.

На наш погляд, усі питання, викладені у запиті, були вивчені під час розслідування кримінальної справи. Компанія та її співробітники надали правоохоронним органам вичерпну інформацію за всіма поставленими питаннями, у тому числі які були поставлені вами, що також призвело до закриття вказаної кримінальної справи. Ми застерігаємо всіх від надання некоректної інформації, тиску на судову систему та створення негативної репутації компанії. Наша діяльність є законною, і ми будемо захищати нашу законність та репутацію усіма правовими засобами.

15 Січня 2021
Новини та повідомлення Тепла допомога: ДТЕК Павлоградвугілля у 2020 році забезпечило своїх працівників та пенсіонерів підприємства побутовим паливом та компенсацією комунальних послуг
14 Січня 2021
ДТЕК Дмитро Сахарук призначений виконавчим директором ДТЕК
29 Грудня 2020
Новини та повідомлення На шахті Тернівська почали видобуток вугілля з нового пласту
17 Грудня 2020
ДТЕК Добропілля першим з вугільних регіонів прийняв програму економічної диверсифікації в умовах «зеленого переходу» України
02 Грудня 2020
Новини та повідомлення Боротьба з COVID-19 продовжується: компанія ДТЕК та фонд Ріната Ахметова передали апарат ШВЛ лікарні на Вінниччині
02 Грудня 2020
Новини та повідомлення На шахті Добропільська загинув шахтар
01 Грудня 2020
Новини та повідомлення У листопаді на шахтах ДТЕК Павлоградвугілля запрацювали чотири нових лави
19 Листопада 2020
Новини та повідомлення На основі кращих конструкторських рішень: Corum Group презентував сучасний механізований комплекс
19 Листопада 2020
Новини та повідомлення Шахта ім. Героїв космосу відновила роботу після аварії
17 Листопада 2020
Новини та повідомлення На шахті Благодатна травмувався гірник