З початку повномасштабного вторгнення працівники підприємств ДТЕК Енерго здали 2900 літрів крові для потреб Збройних Сил України, постраждалих від бойових дій та цивільних, які потребують термінової допомоги.
До донорства долучилися понад 2530 співробітників генеруючих, вугледобувних і машинобудівних підприємств компанії. Багато з них — постійні донори, які регулярно здають кров. Завдяки їхній активній участі вдалося створити потужний резерв крові, який рятує життя на фронті й у тилу.
Серед донорів — 63 особи, які були відзначені званнями «Почесний донор» (понад 40 здач) та «Заслужений донор» (понад 100 здач).
«Більшість підприємств ДТЕК Енерго розташовані неподалік зон бойових дій, тому працівники особливо гостро усвідомлюють, наскільки критичною є наявність донорської крові для поранених військових, дітей і цивільного населення. Донорство стало не лише жестом підтримки, а й частиною корпоративної культури допомоги та єдності у часи війни», - розповів генеральний директор ДТЕК Енерго Олександр Фоменко.
Олег Студенікін, гірничий майстер дільниці шахтоуправління ім. Героїв космосу, вже 5 років дарує надію тим, хто її найбільше потребує:
«Мій шлях донорства розпочався зі здачі цільної крові, але згодом я перейшов на її компоненти — плазму і тромбоцити, адже вони вкрай необхідні для лікування пацієнтів з онкологічними захворюваннями, після важких травм чи операцій, — ділиться Олег. - Сама процедура здачі компонентів, відбувається в обласному банку крові, триває півтори години, матеріали можна здавати кожні два тижні, що дозволяє частіше допомагати людям. Лікарня сама звертається до мене, коли виникає термінова потреба, особливо в моїй 3-й групі крові. Для мене донорство — це не просто акт доброї волі, це життєво важлива місія. Бо твоя кров не лише рятує, а й дарує надію тим, хто бореться за кожен подих життя», — говорить він.
Донорство — важлива, але далеко не єдина ініціатива працівників і підприємств компанії. У різних регіонах команди ДТЕК Енерго плетуть маскувальні сітки, передають одноденні заробітки на потреби фронту, виготовляють окопні свічки та буржуйки, ремонтують автівки для захисників, збирають смаколики, теплі речі й спорядження для бійців, а вугільні підприємства системно передавали українським захисникам паливо для обігріву.