Екологія в квадраті: як пластикові пляшки перетворити на дерево

Екологія в квадраті: як пластикові пляшки перетворити на дерево

Ви знаєте, що непотрібні пластикові пляшки можна перетворювати на дерева? Як це зробити, розкажуть співробітники Добропільської центральної збагачувальної фабрики ДТЕК Енерго. Завдяки їхній ідеї неподалік від фабрики вже з'явилися нові фундук і ліщина.

Екологія в квадраті: як пластикові пляшки перетворити на дерево

На Добропільській ЦЗФ екології приділяють особливу увагу. Озеленюють фабричний породний відвал. А також дбають про парк, що розташований неподалік.

«На жаль, не всі розуміють, як важливо підтримувати чистоту, – розповіла Ангеліна Кононенко, співробітниця Добропільської ЦЗФ. – Ми кілька років озеленюємо й прибираємо парк біля фабрики. Але часто відпочиваючі залишають після себе стільки сміття, що хочеться плакати. Але ми надумали творчо вирішити проблему й зробити зі шкідливого корисне».

Збагачувачі знають, що звичайна пластикова пляшка «живе» майже 450 років. При існуючих темпах виробництва пластику Земля покриється їм ще до того, як перші пляшки, стаканчики й пакети почнуть розкладатися.

Далі у кожної пляшки є два шляхи – переробка або звалище. Другий простий, але згубний для природи. Пластикові пляшки створюють в океані сміттєві плями й навіть острови. А для ґрунту пластик небезпечний хімічними речовинами, які він виділяє при розкладанні. Вода, яка потрапляє у цей ґрунт, стає згубною для тварин.

Як народилася ідея перетворювати небезпечний пластик на чисте повітря, розповіла Ася Золина, головний еколог Добропільської ЦЗФ.

«Учасники нашого Молодіжного руху звернулися за допомогою до Надії Судак, генерального директора нашої Добропільської ЦЗФ. Ми просили грошей на молоді саджанці для парку. На що отримали відповідь, що потрібні кошти знаходяться у нас під ногами, – посміхається Ася. – І справді, пластик – цінна вторсировина. Ми зібрали й здали на переробку майже 4800 пластикових пляшок. Якщо викласти їх на землі, вийде прямокутник, що за площею дорівнює полю для пляжного волейболу – 16 метрів завдовжки й 8 метрів завширшки. А за отримані гроші купили й посадили саджанці фундука й трьох ліщин».

Добропільські збагачувачі навіть вивели формулу своєї «екології в квадраті»: середня вартість одного саджанця – близько 60 грн – це 24 кг пластику (майже 1200 пляшок) або 150 кг склобою.

Але на досягнутому співробітники фабрики не зупинилися. Тепер вони планують залучити до збору пластику й жителів навколишніх будинків. Для цього встановлять спеціальні контейнери в парковій зоні. Щоб непотрібний пластик перетворювався на нові дерева навколо Добропілля.

Працівники підприємств ДТЕК Енерго активно беруть участь у впорядкуванні населених пунктів, у яких вони живуть, у рамках соціального партнерства з місцевими громадами. Загалом навесні цього року на прибирання в рамках акції «Чисте місто» в 16 населених пунктах України вийшли близько 5000 співробітників підприємств ДТЕК Енерго. Вони зібрали близько 3 тис. кубометрів сміття, висадили близько 3 тис. кущів, дерев і квітів, відремонтували лавочки й встановили урни.

 

Довідка

ДТЕК - найбільший приватний інвестор в енергетику України.

Компанія розвиває бізнес з видобутку природного газу та вугілля, відновлюваної та теплової генерації електроенергії, розподілу електроенергії електромережами, постачання електроенергії клієнтам, впровадження енергоефективних рішень, зарядці електромобілів. Напрямок Innovation DTEK здійснює проекти в сфері технологічної та цифрової трансформації енергетики, а також управляє інноваційної освітньої бізнес-платформою Academy DTEK.

ДТЕК Енерго забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена ​​потужність в генерації електроенергії - 13,5 ГВт. У вуглевидобутку створений повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, сервісне обслуговування шахтного устаткування.

У 2018 році капітальні інвестиції ДТЕК склали 20 млрд грн, податкові відрахування - 26 млрд грн. У ДТЕК працюють 70 тис. співробітників.

100% компанії належить SCM Limited. Кінцевим бенефіціаром є Рінат Ахметов.